ПРОБЛЕМИ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ... - Учебный софт - Паливно-мастильні матеіали - Библиотека

Зробимо огляд сучасного стану нафтогазової галузі України, дослідимо найгостріших проблем галузі, виробимо і обґрунтуємо можливих варіантів подолання проблем галузі.
Хотілося б також довести реальну конкурентоспроможність українського нафтогазового сектору на місцевому рівні, на рівні Євроазійського нафтогазового коридору, що зараз активно формується на основі стрижня Каспій - Західна Європа, а також у розрізі глобальних світових тенденцій ринку нафти і газу.
Нафтогазова галузь зараз є потенційно надзвичайно конкурентоспроможною, але вже на даний час втрачено великі можливості по реалізації цієї переваги і якщо не вжити кардинальних заходів, то за зовсім невеликий час ми втратимо всі конкурентні переваги. Хоча це твердження виглядає надто неконкретним, але будуть наведені конкретні факти в підтримку цієї думки.
Серед основних проблем нафтогазової галузі можна виділити такі основні:
1. Питання ефективної диверсифікації газо- та нафтопостачання в Україну.
2. Скорочення загального видобування нафти і газу в Україні.
3. Розвиток і підтримання працездатності газо- та нафтотранспортної системи України.
4. Необхідність загального скорочення споживання природного газу в Україні.
5. Створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі.
6. Неповна завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів (НПЗ).
7. Криза неплатежів, особливо в газовому секторі.
Розглянемо окремо кожну з вищенаведених проблем:
1. Питання ефективної диверсифікації газо- та нафтопостачання в Україну.
Обсяги імпорту нафтосировини в Україну складають 82,5% від споживання, причому майже весь обсяг забезпечується поставками з Росії (56%) і Казахстану (18,25%). Також треба врахувати специфічне географічне положення України, якій надзвичайно; важко імпортувати сировину не з Росії. Це - обмеження імпорту нафтосировини з Близького Сходу внаслідок лімітування проходження танкерів через турецькі протоки. Імпорт з Каспію в обхід Росії на даний момент майже неможливий внаслідок незавершеного будівництва відповідного транспортного коридору. З Заходу (Британія, Норвегія) купляти нафтосировину невигідно внаслідок надзвичайно високої вхідної ціни на кордоні України і відсутності відповідної транспортної мережі.
Понад три четверті обсягу природного газу, який споживається в Україні, постачається трубопроводами з Росії. Інша чверть припадає на власний газ і невеликі поставки з Туркменістану. Тобто ми маємо ситуацію, коли диверсифікація надзвичайно незначна.
2. Скорочення загального видобування нафти і газу в Україні.
З початку 2000 року в Україні видобуто 3692,5 тис. т нафти разом з газовим конденсатом і 18044,1 млн. куб. м газу, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 2,9 відсотка менше по нафті з конденсатом (на 108,7 тис. т), а по газу - на 0,4 відсотка, тобто на 72,1 млн. куб. м менше ніж у минулому році. Падіння обсягів видобутку нафти і газового конденсату по підприємствах нафтогазової галузі з року в рік зумовлюється вичерпністю основних родовищ, що забезпечують видобуток: відсутністю крупних нових родовищ, підготовлених для введення в експлуатацію, ненадходженням передбачених субсидій та капітальних вкладень
3. Розвиток і підтримання працездатності газо- та нафтотранспортної системи України.
Ця проблема полягає скоріше в ефективному використанні наявної транспортної системи, що передбачає своєчасний демонтаж непотрібних гілок газо- та нафтопроводів, екологічний аспект функціонування системи, забезпечення оптимального навантаження трубопроводів, пошук нових транспортних маршрутів.
Щодо працездатності і обслуговування трубопроводів, то тут проблеми менші. Підприємства, що відповідають за транспортну систему: ДК "Укртрансгаз" (природний газ), нафтотранспортне підприємство "Дружба" і ДП "Придніпровські магістральні нафтопроводи", - є прибутковими (незважаючи на те, що держава забирає більшість прибутків від транспортування нафти і газу до бюджету) і пріоритетним їх завданням є саме обслуговування трубопроводів.
Найбільшою проблемою є збільшення (принаймні збереження на тому ж рівні) транзиту нафти і газу територією України і вчасне забезпечення сировиною вітчизняні НПЗ. Ця проблема доторкається геополітики. Зараз ми забезпечуємо 93-95% експорту російського газу до країн Центральної і Західної Європи, а також до Туреччини. Обсяги транзитного транспортування нафти - 50 млн. т (в порівнянні з 3,7 млн. т видобутку на території України. Зрозуміло, що таким чином транспортна система не може ефективно функціонувати без транзиту і питання про обсяги транзиту синонімічне питанню про функціонування нафто- і газопроводів. Зараз запущена перша черга нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу "Південний", працює і може збільшити пропускну спроможність трансбалканська газомагістраль (відома як Газтранзит), і питання загруженості цих трубопроводів є надзвичайно важливим, адже саме газо- і нафтотранспортна системи і є одними з найважливіших вимірників конкурентоспроможності України в галузі нафти і газу.
4. Необхідність загального скорочення споживання природного газу в Україні.
Ця проблема ґрунтується на аспекти енергозбереження і ґрунтується на залученні інших джерел паливно-енергетичних ресурсів. Така проблеми виникла внаслідок глибокої кризи неплатежів за спожитий газ в Україні.
5. Створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі.
існує декілька фундаментальних структурних перешкод, які стримують інвестиційні потоки в галузь:
1. Реструктуризація та приватизація державних нафтогазових компаній з повним відокремленням функцій виробництва, транспортування і продажу.
2. Створення незалежної системи регулювання, у тому числі ліцензійних органів, які б мали відповідні повноваження.
3. Розвиток конкурентного ринку нафти і газу, включаючи надання права постачання газу в регіони на конкурентній основі.
4. Лібералізація цін на газ, включаючи право вітчизняних виробників конкурувати на рівних з імпортерами; надання відкритого доступу до транспортних трубопроводів та лібералізація цін для кінцевих споживачів.
6. Неповна завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів (НПЗ).
За виробничими потужностями і кількістю НПЗ Україна є однією з провідних держав в Європі (візьмемо хоча б факт, що Лисичанський НПЗ - найбільший в Європі). При цьому обсяг поставок на вітчизняні НПЗ зменшився на 30,7% лише за один 2000 рік (у порівнянні з попереднім). За рахунок давальницьких схем переробки нафти майже кожен з НПЗ не мав коштів, щоб проводити модернізацію обладнання. При цьому кожен рік світові вимоги до якості нафтопродуктів підвищуються (наприклад, щодо дуже низького вмісту сірки, не більше 0,0035%). Таким чином, питання конкурентоспроможності України в експорті нафтопродуктів натикається на необхідність модернізації НПЗ.
7. Криза неплатежів, особливо в газовому секторі.
Фактичну ситуацію покажемо на основі рівня оплати за спожитий газ. На початок 2000 року маємо такі дані: житловий сектор(після виплати субсидій та пільгових тарифів) - 57%, бюджетні організації - 20%, комунальні ТЕЦ - 10%, промислові підприємства - 9%. Аналіз проблеми привів до таких особливостей, не враховуючи соціальні, політичні та інші коріння проблеми:
■ нестача газових лічильників;
■ нестача розрахунків і, в цілому, нестача тиску на покупця з метою змусити його платити;
■ нестача надійної системи збору платежів;
■ нестача контактів між газовою компанією і споживачем, при наявності яких газова компанія могла б запропонувати споживачу оптимальне рішення у разі складностей;
■ нестача санкцій у разі неплатежів з технічних та юридичних причин.
Було розглянуто і проаналізовано сім основних проблем, розв'язання яких би призвело до поліпшення стану нафтогазової галузі України і збільшення рівня конкурентоспроможності на зовнішньому ринку.
Тепер варто запропонувати шляхи розв'язання проблемних ситуацій.
Серед нескінченної кількості проблем і пропозицій до їх розв'язання хотілося б зосередитися на найдієвіших і найбільш реальних шляхах розв'язання цієї проблематики
Диверсифікація газо- та нафтопостачання:
1. Реструктуризація заборгованості за спожитий газ перед Туркменістаном і нарощування обсягів закупівель газу з цієї країни.
2. Активна співпраця з іншими країнами Східної Європи (перш за все із Польщею) щодо зменшення залежності від поставок російського газу. Розробка "норвезького варіанту".
3. Збільшення питомої ваги насамперед каспійської нафти у споживанні Україною нафти.
Транспортна галузь:
1. Наповнення нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу "Південний" переважно за рахунок каспійської нафти.
2. Продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Гданську.
3. Недопущення будівництва обхідної гілки Суходольна-Родіонівка нафтопроводу Самара-Лисичанськ-Новоросійськ.
4. Презентація України державам Каспія як вигідного партнера в транспортуванні нафти.
Інші пропозиції:
1. Приватизація НПЗ.
2. Розв'язання проблеми прав інвесторів.
3. Збільшити видобуток нафти і газу за рахунок Чорноморського шельфу.
Тепер варто вказати на загальні умови підвищення рівня конкурентоспроможності України у видобуванні, переробці і транспортуванні нафти і газу - це здобуття Україною незалежної сильної позиції як на ринку газу так і на ринку нафти. Реалізація вищенаведених проектів дозволить перш за все ефективно диверсифікувати постачання нафти і газу в Україну, забезпечити зростання транзитних потоків вуглеводневої сировини територією України. Важливим буде збільшення видобування сировини на території України. Чи не найважливішим здобутком буде те, що ми перестанемо "слухати" Росію, а почнемо з нею "розмовляти". І Росія припинить вести діалог "з позиції сили". І ніхто не зможе майже в односторонньому порядку заборонити експорт тієї чи іншої продукції нафтогазової галузі.

Вид литературы:  Учебный софт
Учебный предмет:  Паливно-мастильні матеіали